Горять свічки в людських долонях

День зажури знов огорнув наш край, горять свічки у вікнах наших осель. Скорботна пам’ять стукає в серця нині сущих. А скільки українських сердець,затиснутих пазурами штучного голоду,організованого нам сталінською владою,перестали битися 1932-1933 роках – точно ніхто не знає. Онуки й правнуки нащадків трагедії не вправі  забувати і ніколи не забудуть про це.

До Дня пам’яті жертв голодомору запалена  свіча в бібліотеці Ізюмського професійного ліцею. З учнями групи «Кухар. Офіціант. Бармен» була проведена година пам’яті  «Горять свічки в людських  долонях» .

Оформлена книжково-ілюстративна  виставка «Той чорний  33-й».

З презентацією  «Голодомор на Україні 1932-1933 років» виступили працівники міської  бібліотеки – філії №1 Єньшина  І.М. та Харківська  А.В.

Викладач історії  Носачов В.Г. розповів про голод 1932-1933 років на Ізюмщині.

Відлуння  цих страшних подій звучали у літературній композиції «Свіча поминальна,свіча надії». Декламувались вірші  Д. Білоуса,  Д. Головка  учнями  групи  Яцків Ксенії, Величко Аліни,  Копійки Ліни, Білоус Ганни (група КО-114).

З бібліографічним оглядом літератури  «Свічка не згасне» виступила завідувач бібліотекою Якімова В.О.

Цей урок пам’яті нагадує про трагічні сторінки нашої історії, виховує повагу до минулого нашої країни.

kopija_sam_2428

kopija_sam_2433